Всім вітання з «Острову Скарбів».

Сьогодні 26-й день табору. Ми кожен день дивуємось і радіємо чудесам і благословінням Божим, які супроводжують нашу мандрівку. Кілька днів майже безперестанку йшов дощ, тому ми не могли купатися в морі. Але цей час ми використали, щоб більше потоваришувати, дізнатись один про одного, просто поспілкуватись на різні теми. Цікаві конкурси, змагання, дискусії, а особливо години творчості, розкривають таланти і смаки дітей.

Ми відсвяткували день іменинника, бо червень виявився багатим на дні народження – аж чотири. Зі слів маленького сусіда, який потрапив на наше свято: «Там були королі, в яких був день народження».

Господь благословив нашу команду щирими, посвяченими волонтерами, які витрачаючи свій вільний час і немалі фінанси, приїхали послужити дітям.

Кілька днів тому до нас приєднались ще троє діток, які до цього перебували в лікарні. Ось вони:
Андрійко, найменший член нашої команди. 22 червня йому виповнилось лише три роки. Цікаво, що він, прекрасно розуміючи з першого разу, чого від нього вимагають, кілька днів випробовував терпіння вихователів, роблячи все навпаки. І лише на третій день погодився слухатись. При цьому, пильно дивлячись своєму вихователю в очі, чітко сказав кілька разів: «Ну понял я, понял!».

Сашко, старший брат Андрійка, 5 років. Перші кілька днів з його обличчя не сходив вираз переляку і страшенного напруження. Він категорично відмовлявся робити те, що роблять всі діти: зарядку, грати в ігри, співати. Часто плакав. Склалось враження, що його часто карали. Постійно хвилюється за брата, слідкуючи, щоб їх не розлучили. За ці дні Саша трохи освоївся і вже не так боїться. Став більш активним, навіть іноді співає і грає в ігри.

Данік, 8 років. Надзвичайно розумний хлопчик, який вразив психолога високими показниками за різними методиками. Досить зрозуміло і аргументовано відповідає на поставлені запитання. І хоч видно, що з ним ніхто не займався, все ж не втратив своїх природних здібностей. Дуже жвавий і активний. Частіше за інших хлопчиків отримує зауваження, якими не дуже переймається. Але схоже на те, що його просто не навчили слухати.

Отже, хто хоче долучитися до нашого табору будь-яким чином, ще не пізно. Запрошуємо. Раді будемо вас бачити.