Всім вітання з «Острову Скарбів».

Сьогодні 26-й день табору. Ми кожен день дивуємось і радіємо чудесам і благословінням Божим, які супроводжують нашу мандрівку. Кілька днів майже безперестанку йшов дощ, тому ми не могли купатися в морі. Але цей час ми використали, щоб більше потоваришувати, дізнатись один про одного, просто поспілкуватись на різні теми. Цікаві конкурси, змагання, дискусії, а особливо години творчості, розкривають таланти і смаки дітей.

Ми відсвяткували день іменинника, бо червень виявився багатим на дні народження – аж чотири. Зі слів маленького сусіда, який потрапив на наше свято: «Там були королі, в яких був день народження».

Господь благословив нашу команду щирими, посвяченими волонтерами, які витрачаючи свій вільний час і немалі фінанси, приїхали послужити дітям.

Кілька днів тому до нас приєднались ще троє діток, які до цього перебували в лікарні. Ось вони:
Андрійко, найменший член нашої команди. 22 червня йому виповнилось лише три роки. Цікаво, що він, прекрасно розуміючи з першого разу, чого від нього вимагають, кілька днів випробовував терпіння вихователів, роблячи все навпаки. І лише на третій день погодився слухатись. При цьому, пильно дивлячись своєму вихователю в очі, чітко сказав кілька разів: «Ну понял я, понял!».

Сашко, старший брат Андрійка, 5 років. Перші кілька днів з його обличчя не сходив вираз переляку і страшенного напруження. Він категорично відмовлявся робити те, що роблять всі діти: зарядку, грати в ігри, співати. Часто плакав. Склалось враження, що його часто карали. Постійно хвилюється за брата, слідкуючи, щоб їх не розлучили. За ці дні Саша трохи освоївся і вже не так боїться. Став більш активним, навіть іноді співає і грає в ігри.

Данік, 8 років. Надзвичайно розумний хлопчик, який вразив психолога високими показниками за різними методиками. Досить зрозуміло і аргументовано відповідає на поставлені запитання. І хоч видно, що з ним ніхто не займався, все ж не втратив своїх природних здібностей. Дуже жвавий і активний. Частіше за інших хлопчиків отримує зауваження, якими не дуже переймається. Але схоже на те, що його просто не навчили слухати.

Отже, хто хоче долучитися до нашого табору будь-яким чином, ще не пізно. Запрошуємо. Раді будемо вас бачити.

Сезон оздоровлення та відпочинку розпочато!

Для двадцяти п’яти дітей з Центру сімейного виховання «Моя Сім’я» триває сезон оздоровлення та відпочинку!

Разом із наставниками та вихователями діти від’їхали до с.Штормове, що у 15 км від міста Євпаторія. Цього року нам дуже важко було знайти фінанси, щоб забезпечити дітям оздоровлення та душевний і духовний відпочинок, але ми приклали максимум зусиль, звертались до друзів та партнерів «Отчого Дому» з проханнями нам допомогти.

Дякувати Бога зусиллями багатьох людей – необхідно сума була знайдена!

Зараз діти мають прекрасні дні - купаються у Чорному морі, відвідують історичні місця, кожного дня мають цікаве та корисне спілкування з наставниками та керівником табору.

Чекаємо на повернення дітей та бажаємо їм всього найкращого, а також дякуємо всім, хто допомагав дітям організувати цю поїздку!

Табір «Острів Скарбів – 2010» в розпалі…

… Сьогодні в таборі вже 25 день. В цьому році тема табору: «Мандрівка в Отчий Дім». Ми мандруємо шляхами ізраїльського народу в Синайській пустелі. Проходимо на своєму шляху багато цікавих станцій: гора Синай, Спокуси, Хліб Небесний, Гріх, Жадібність тощо, на яких отримуємо важливі життєві уроки. А ще ми купаємося в чудовому теплому морі, засмагаємо, граємо в різні ігри, займаємось творчістю, смачно їмо і міцно спимо.

В нашому «каравані» 13 діток. Всі вони надзвичайні і особливі. Ось про декого з них.

Сергійко, 4,5 роки. Ще в потязі ніхто не чув його голосу і не бачив посмішки. Лише великі злякані очі дивились на всіх з-під лоба… Сьогодні це веселий усміхнений хлопчик. Гарно і жваво розмовляє. Вчить напам’ять віршики і співає пісні.

Аня, 10 років. У цієї дівчинки в перші дні улюбленими словами були: «не хочу», «не буду», «погано». Вона не брала участі в жодному спільному заході. Через кілька днів перебування в таборі у відповідь на запитання: «Чи подобається тобі...?», відповідала: «Так собі». Зараз Аня часто вживає слова: «Нормально», «Добре»… Скоро сподіваємось почути від неї: «Дуже смачно», «Подобається».


Соня і Катя, сестри-близнючки, 10 років. Дівчатка, які практично не вміють розмовляти спокійно. Всього домагаються криком і шаленим тиском. Дорослим приходиться застосовувати всі чудеса педагогічної і психологічної майстерності, щоб прокласти шлях до їхніх сердець і зруйнувати стіну недовіри.
Про всіх інших розповімо в наступних репортажах.

За ці дні ми відвідали Керченський музей морської флори і фауни, піднялися на гору Митридат, де оглянули розкопки стародавнього міста Пантікапею, обеліск загиблим воїнам у Великій вітчизняній війні, здійснили морську прогулянку на катері.

Отже, наша мандрівка продовжується. Далі буде…