вівторок, 30 березня 2010 р.

Театральний фестиваль «Весняна повінь»

Щороку навесні в старовинному місті Львові християнський театр Еммануіл проводить фестиваль «Весняна повінь». І вже четвертий рік поспіль туди приїжджає театральний колектив студії «Діалог» та вокальний ансамбль «Співочі Сердечка» МБФ «Отчий Дім».

З усіх куточків України на фестиваль приїжджають театральні та музичні колективи, ансамблі та солісти. Діти Отчого Дому на протязі року готуються до цього свята, адже на фестивалі вони мають можливість не тільки показати себе та розкрити свої таланти, а також мають чудову можливість зустріти друзів познайомитись з новими та повчитися майстерності у інших колективів, що загалом підіймає їх самооцінку та розвиває їх як особистості. Між конкурсами для дітей влаштована дуже цікава культурна програма під час якої вони знайомляться з історичними пам’ятками міста Лева, відвідують музеї, храми та пам’ятки архітектури. Це розширює їх кругозір, виховує художній смак, та повагу до традицій і культури нашої держави.

Цього року фестиваль проходив напередодні Великодня, і тому театральна вистава студії діалог під назвою «Божа Любов» був присвячений цьому світлому і чистому святу - воскресіння Христового. В ці особливі дні виставою діти хотіли показати що Любов сильніша і перемагає всі негаразди та дарує нам життя вічне. І ким би ми не були ця любов нас приймає та допомагає долати життєві перешкоди та негаразди.

Колектив «Співочі Сердечка» виконав пісні композитора Оксамити – про Божу любов, яка веде нас до небес та дарує радість і цей прекрасний день Воскресіння христового.
На фестивалі діти познайомились з новими друзями і зміцніли стосунки з театром Еммануїл та готові до нових творчих зустрічей в наступному році.

«Рука допомоги»

20 березня відбулась поїздка дітей «Отчого Дому» в інтернат для дівчат-інвалідів у Полтавську область, село Нові Санжари. Коли ми приїхали, в інтернаті знаходилось 86 дівчат, більшість з яких мають розумові вади різних ступенів, діти з синдромом Дауна, а також різні фізичні вади: глухота, сліпота, карлики, ДЦП.

Цією поїздкою ми хотіли навчити дітей не тільки приймати подарунки і допомогу в своє життя, але і віддавати, навчитись бути співчутливими по відношенню до інших. Також навчити цінувати і бути вдячними за те що вони мають. Окрім того ми дуже хотіли, щоб діти потоваришували і в особистому листуванні продовжували спілкуватись один з одним.

До цієї поїздки ми готувались заздалегідь, тому на початку лютого в нашому центрі була оголошена акція «Рука допомоги», в акції прийняли участь, як діти так і дорослі. Протягом місяця всі бажаючі могли зібрати свої речі, іграшки, засоби гігієни, пожертвувати фінанси для дівчат інвалідів. Цікаво те, що всі необхідні фінанси для поїздки: витрати на паливо, на необхідні речі для інтернату ми зібрали через пожертвування.

Окрім того, діти підготували програму для дівчат: постановка «Котик Петрик» і декілька пісень. Діти приймали нас і дивились виставу з величезною радістю, окрім того для нас стало великою несподіванкою те, що вони самі для нас підготували програму, а також подарунки. Після офіційної частини виступів, діти познайомились один з одним, провели багато часу спілкуючись, фотографувались на згадку, обмінювались адресами, щоб листуватись. Між дітьми у спілкуванні не було жодних перешкод, не дивлячись на фізичні вади, які мають ці дівчата вони все одно залишаються дітьми – вони як і всі потребують любові, прийняття, дотиків і обіймів, вони як і всі діти в простоті виражають свої емоції.

Важко залишитись байдужим або без чуйним до цих дітей, після таких поїздок в серце приходить співчуття і величезне бажання чимось допомогти. Ми з дітьми погодились взяти шефство над дівчатами в цьому інтернаті, будемо і надалі підтримувати їх через наші акції – «Рука допомоги», а найголовніше через особисте спілкування.